Словник української мови у 20 томах

вдягачка

ВДЯГА́ЧКА, и, ж., розм.

Те саме, що вдяга́нка.

– У мене все нове, казав той [Кузьма], опріч взувачки, вдягачки та злиднів... (М. Сиротюк);

– Коли вже хочете мене зодягти, то дайте сорочку .. та міцні чоботи, та якусь просту вдягачку, найліпше б хутряну (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вдягачка — (удягачка), -и, ж., розм. Те саме, що одяганка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вдягачка — див. одяг  Словник синонімів Вусика