вдівонька

ВДІ́ВОНЬКА (УДІ́ВОНЬКА), и, ж.

Пестл. до вдова́.

Ой, із-за гори Та буйний вітер віє... Ой, там удівонька Та пшениченьку сіє (з народної пісні);

Од зіроньки до зіроньки Сидять собі у вдівоньки (Т. Шевченко);

Бідні вдівоньки й деякі солдатки, що жили особливо нужденно, відвідували сторожку (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. вдівонька — вді́вонька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вдівонька — (удівонька), -и, ж. Пестл. до вдова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдівонька — див. вдова  Словник синонімів Вусика
4. вдівонька — ВДІ́ВОНЬКА (УДІ́ВОНЬКА), и, жін. Пестл. до вдова. Од зіроньки до зіроньки Сидять собі у вдівоньки (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Ой, із-за гори Та буйний вітер віє...  Словник української мови в 11 томах