Словник української мови у 20 томах

вейгела

ВЕЙГЕ́ЛА, ВАЙГЕ́ЛА, и, ж.

Парковий кущ родини жимолостевих із декоративними рожевими дзвіночкоподібними квітками.

Вейгела походить зі Східної Азії, росте також і в Північній Америці, привертає увагу рясним і тривалим цвітінням (з навч. літ.);

Вейгела світлолюбива, гарно росте на зволожених ґрунтах, зимостійка (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вейгела — -и, ж. Рід кущів сімейства жимолостевих.  Великий тлумачний словник сучасної мови