Словник української мови у 20 томах

векселетримач

ВЕКСЕЛЕТРИМА́Ч, а́, ч., фін.

Власник векселя, який має право на отримання вказаної в ньому суми грошей.

Векселетримач або його уповноважена особа для здійснення протесту повинні пред'явити неоплачений вексель у нотаріальну контору за місцем проживання платника (з навч. літ.);

У разі непогашення векселя у визначений термін векселетримач може опротестувати його в неплатежі згідно із законодавством (з мови документів).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. векселетримач — векселетрима́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. векселетримач — див. векселедержатель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. векселетримач — рос. векселедержатель особа, якій передано у розпорядження вексель; його отримувач одержує право на одержання від векселедавця грошової суми, зазначеної у векселі.  Eкономічна енциклопедія