великодержавний

ВЕЛИКОДЕРЖА́ВНИЙ, а, е.

1. Стос. до великої держави, власт. їй.

По смерті Данила Галицько-Волинська держава не розпалась і його нащадки старалися продовжувати намічену ним великодержавну лінію політики (з наук.-попул. літ.).

2. Який не поважає інші народи, прагне до панування над ними або який виражає такі прагнення.

Внаслідок великодержавної мовної політики в СРСР сформувався досить потужний соціальний шар людей “безмовних” (О. Забужко).

Значення в інших словниках

1. великодержавний — великодержа́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. великодержавний — Проімперський, імперський, імперіяльний; (- політику) шовіністичний, загарбницький, експансіоністський, народожерний.  Словник синонімів Караванського
3. великодержавний — -а, -е. 1》 заст. Стос. до великої держави, властивий їй. 2》 Який не поважає менші народи, прагне до панування над ними. || Який виражає такі прагнення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. великодержавний — Великодержа́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. великодержавний — ВЕЛИКОДЕРЖА́ВНИЙ, а, е. 1. заст. Стос. до великої держави, властивий їй. 2. Який не поважає менші народи, прагне до панування над ними; // Який виражає такі прагнення.  Словник української мови в 11 томах