великодержавник

ВЕЛИКОДЕРЖА́ВНИК, а, ч.

Послідовник, поборник великодержавної політики, великодержавного шовінізму.

Російські великодержавники стояли на тому, що українська мова – “наречие” (М. Рильський);

Безкарна діяльність великодержавників особливо обурює після інспірованих центром кривавих злочинів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. великодержавник — великодержа́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. великодержавник — -а, ч. Послідовник, поборник великодержавної політики, великодержавного шовінізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. великодержавник — Великодержа́вник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. великодержавник — ВЕЛИКОДЕРЖА́ВНИК, а, ч. Послідовник, поборник великодержавної політики, великодержавного шовінізму. Доводилося боротись [українським прогресивним літературознавцям] і проти великодержавників, і проти місцевих націоналістів (Рад.  Словник української мови в 11 томах