великодержавний
ВЕЛИКОДЕРЖА́ВНИЙ, а, е.
1. заст. Стос. до великої держави, властивий їй.
2. Який не поважає менші народи, прагне до панування над ними;
// Який виражає такі прагнення.
Вона [соціал-демократична партія Сербії] провадила боротьбу проти великодержавних, загарбницьких планів сербської буржуазії, яка намагалася підкорити собі всі народи Балканського півострова (Нова іст., 1957, 76).
Великодержа́вний шовіні́зм — реакційна буржуазна політика, спрямована на поневолення інших народів і на розпалювання національної ворожнечі між народами.
Очолюючи революційний рух трудящих всієї Росії, Комуністична партія вела рішучу боротьбу як проти великодержавного російського шовінізму, так і проти буржуазного українського націоналізму (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 16).
Словник української мови (СУМ-11)