вельбучно
ВЕЛЬБУ́ЧНО, діал.
Присл. до вельбу́чний.
Місцеві товариші вельбучно походжали пероном, наче зграя похмурих граків на ріллі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ВЕЛЬБУ́ЧНО, діал.
Присл. до вельбу́чний.
Місцеві товариші вельбучно походжали пероном, наче зграя похмурих граків на ріллі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)