велюр

ВЕЛЮ́Р, у, ч.

1. Чистововняна тканина з м'яким і густим коротким ворсом на лицьовій поверхні (драп, оксамит, плюш і т. ін.).

Найціннішим є драп-велюр, який виробляють із мериносової вовни найкращих сортів (з навч. літ.);

Велюр використовують для оббивки меблів, які після драпування набувають гарного вигляду (з Інтернету).

2. М'яка шкіра хромового дублення, схожа на замшу.

Велюр використовують для пошиття верхнього одягу та взуття (із журн.);

Куртка з велюру.

Значення в інших словниках

1. велюр — велю́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. велюр — -у, ч. 1》 Назва кращих сортів тканин, фетру з низьким, дуже густим і м'яким ворсом на лицьовій поверхні. 2》 М'яка шкіра хромового дублення, схожа на замшу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. велюр — велю́р (франц. velours – оксамит, від лат. villosus – волохатий) 1. Назва кращих сортів тканин (драп, оксамит, плюш) з м’якою ворсованою лицьовою поверхнею. 2. М’яка шкіра хромового дублення, схожа на замшу.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. велюр — 1. (хромова замша) шкура теляча, козяча, свиняча або вел. рогатої худоби, хромового дублення, фарбована, з оксамитовою поверхнею; використовується на халяви легкого взуття, галантерею тощо; 2. назва найкращих сортів тканин (драп, оксамит, плюш) із м'якою ворсовою лицевою поверхнею.  Універсальний словник-енциклопедія
5. велюр — ВЕЛЮ́Р, у. ч. 1. Назва кращих сортів тканин (драпу і т. ін.), фетру з низьким, дуже густим і м’яким ворсом на лицьовій поверхні. 2. М’яка шкіра хромового дублення, схожа на замшу.  Словник української мови в 11 томах