веляризація
ВЕЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.
Додаткова артикуляція приголосних звуків унаслідок підняття задньої частини спинки язика до м'якого піднебіння; ствердіння звуків.
Для задньоязикових приголосних веляризація є основною артикуляцією, звідки їх друга назва – велярні (з наук. літ.);
Веляризація різко знижує тон і шум при артикуляції приголосного звука, що спричиняє його тверду вимову (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)