венеціанці

ВЕНЕЦІА́НЦІ, ів, мн. (одн. венеціа́нець, нця, ч.; венеціа́нка, и, ж.).

Жителі Венеції.

[Річард:] Я вже ситий тих пишнот, бенкетів, пестливої венеціанок вроди, облесливих речей венеціанців (Леся Українка);

У Потоцького був чудовий хор-капела під керівництвом венеціанця Петруччі (З. Тулуб);

У ХІІІ ст. венеціанець Марко Поло побував у Азії і залишив записки про подорож (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. венеціанці — -ів, мн. (одн. венеціанець, -нця, ч.; венеціанка, -и, ж.). Мешканці Венеції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. венеціанці — ВЕНЕЦІА́НЦІ, ів, мн. (одн. венеціа́нець, нця, ч.; венеціа́нка, и, ж.). Мешканці Венеції. [Річард:] Я вже ситий тих пишнот, бенкетів, пестливої венеціанок вроди, облесливих речей венеціанців (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах