веприна
ВЕПРИ́НА¹, и, ж.
М'ясо вепра.
І риба, й дичина, і запашна веприна, Прозорий виноград і вистояні вина (М. Рильський);
Вона винесла батькові на дорогу у міху коржів, шматок веприни, дрібок солі (С. Скляренко);
У полив'яних мисках і полумисках чекає гостей задимлена в комині шинка, лискуча веприна (М. Стельмах).
ВЕПРИ́НА², и, ж., діал.
1. Аґрус.
Пліт отінювали густі корчі насадженої малини, порічок та веприни (І. Франко);
Баламкаючи довгими, ледь не до колін, руками, Гринь Яцюшка хутко зник за густими кущами веприни, що зеленіли в кінці саду (І. Нижник).
2. збірн. Ягоди цієї рослини.
Він вибрав кілька пригорщів [пригорщ] .. достиглих веприн, великих, як терносливи (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)