вепрячий

ВЕ́ПРЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до вепр.

Григорій збагнув, що це і є отой сікач – отаман вепрячий (І. Багряний);

А там пішли діброви з вепрячими ненаситними табунами, озера, забудовані бобровими підводними палацами (П. Загребельний);

Стежкою з несамовитим вереском прокотилося вепряче стадо, олені, певно, майнули кудись в iнший бiк, Богдан i не помiтив навiть у який (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. вепрячий — -а, -е, рідко. Прикм. до вепр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вепрячий — ВЕ́ПРЯЧИЙ, а, е, рідко. Прикм. до вепр. А там пішли діброви з вепрячими ненаситними табунами, озера, забудовані бобрячими підводними палацами (Загреб., Диво, 1968, 79).  Словник української мови в 11 томах