верблюдиця

ВЕРБЛЮДИ́ЦЯ, і, ж.

Самка верблюда.

Сафар .. поляскував язиком: оце так здобич! За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць, сотню верблюдиць – і того мало (З. Тулуб);

Не залишала [Марія] більше Мальви в Юсуфа, жила разом із нею в курені біля корів і верблюдиць (Р. Іваничук);

Він пустив навпростець верблюдицю. Просто безводним степом (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. верблюдиця — верблюди́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. верблюдиця — -і, ж. Самка верблюда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верблюдиця — ВЕРБЛЮДИ́ЦЯ, і, ж. Самка верблюда. Сафар.. поляскував язиком: оце так здобич! За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць, сотню верблюдиць — і того мало (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141).  Словник української мови в 11 томах