верблюдка
ВЕРБЛЮ́ДКА, и, ж.
1. Кущувата трав'яниста жорстка рослина родини лободових.
Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки (О. Гончар);
Верблюдка служить пасовищним кормом для верблюдів, кіз та овець (з наук.-попул. літ.).
2. Хижа комаха із передньою частиною тіла, схожою на верблюда.
У профіль силует передньої частини тіла верблюдки віддалено нагадує шию та голову верблюда, звідки й виникла назва цих своєрідних представників давньої групи комах (з наук.-попул. літ.).
3. мн. Ряд сітчастокрилих хижих комах.
Верблюдки харчуються в основному личинками жуків-короїдів, знищують також гусінь, тлю (з наук.-попул. літ.);
Верблюдок визнають корисними комахами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)