вередунка
ВЕРЕДУ́НКА, и, ж., розм.
Жін. до вереду́н.
– Не хочу ані тебе, ані твого яблука! – показала йому на двері розгнівана вередунка (з казки);
* Образно. Строманта – тропічна рослина, в умовах нестачі природного світла тьмяніє. Не пробачить вам ця вередунка і різких перепадів температури (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)