вередунка

ВЕРЕДУ́НКА, и, ж., розм.

Жін. до вереду́н.

– Не хочу ані тебе, ані твого яблука! – показала йому на двері розгнівана вередунка (з казки);

* Образно. Строманта – тропічна рослина, в умовах нестачі природного світла тьмяніє. Не пробачить вам ця вередунка і різких перепадів температури (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me