веретище
ВЕРЕ́ТИЩЕ, а, с., заст.
Одяг із грубої тканини; бідний одяг, лахміття.
Все веретище Остапові держалось тільки латками (Ганна Барвінок);
* Образно. [Одна покутниця (колишня Гретхен):] Глянь, він [Фауст] вже тліну рве покрови, Земне веретище своє, І в світлій ризі ефіровій Могутня юність повстає! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Словник української мови (СУМ-20)