верзуни

ВЕРЗУНИ́, і́в, мн. (одн. верзу́н, а́, ч.), діал.

Постоли.

Тепер він берега пустився І так злиденно іскривився, Що став похожим на верзун (І. Котляревський);

На худих ногах були великі верзуни (П. Панч);

Зустрічаю ввечері – іде мій воїн у верзунах, невеличкий, ну як пастушок, і аж похитується від радості (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. верзуни — -ів, мн. (одн. верзун, -а, ч.), діал. Постоли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. верзуни — ВЕРЗУНИ́, і́в, мн. (одн. верзу́н, а́, ч.), діал. Постоли. Тепер він берега пустився І так злиденно іскривився, Що став похожим на верзун (Котл., І, 1952, 290); На худих ногах були великі верзуни (Панч, Гомон. Україна, 1954, 183).  Словник української мови в 11 томах