верзуни
ВЕРЗУНИ́, і́в, мн. (одн. верзу́н, а́, ч.), діал. Постоли.
Тепер він берега пустився І так злиденно іскривився, Що став похожим на верзун (Котл., І, 1952, 290);
На худих ногах були великі верзуни (Панч, Гомон. Україна, 1954, 183).
Словник української мови (СУМ-11)