Словник української мови у 20 томах

верифікаційний

ВЕРИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн.

Стос. до верифікації.

Відбувся верифікаційний візит в Україну інспекторів Офісу харчових продуктів та ветеринарії Європейської комісії (із журн.);

Польські археологи, які у 2001 р. проводили верифікаційне обстеження Високої гірки, підтвердили існування фрагментів палацу, який належав Данилу Галицькому (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. верифікаційний — верифікаці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови