верстак
ВЕРСТА́К, а́, ч.
1. Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев'яних або металевих предметів.
Верстак притуливсь до стіни; Сидить за ним майстро [майстер] і струже драниці з обрубка старої сосни (Я. Щоголів);
Стояли тільки зсунуті один до одного п'ять верстаків з неструганих дощок і на кожному – шестеро лещат, по троє з обох боків (Григорій Тютюнник);
Батько Заболотних прилаштує у повітці верстак, тільки не ткацький, що цілу зиму гупав у хаті, а столярський, і неквапом, день у день він майструватиме вікна та двері людям (О. Гончар).
2. рідко. Те саме, що верста́т 1.
За верстаком ткачі (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)