верствак
ВЕРСТВА́К, а́, ч., діал.
Ровесник, одноліток.
Ми з вуйком Іваном, татовим найкращим другом, збили цю кладку в день бабусиного похорону, бо мали прийти старші люди, бабусині верстваки, хто ще дожив (із журн.);
Хлопці та дівчата 12–14 років об'єднувались в окремі гурти за статево-віковим принципом (однолітки-верстваки), наслідуючи у всьому молодь старшого віку (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)