вертеп
ВЕРТЕ́П, у, ч.
1. заст. Печера.
В яких гаях? В яких ярах, в яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки? (Т. Шевченко);
У вертепах, серед стрімких скель, почувся відгук (О. Кобилянська);
Вифлеємський храм Різдва Христового, споруджений над вертепом, де народився Христос, є нині єдиним у світі, де богослужіння здійснюється ось уже шістнадцять віків (з наук.-попул. літ.).
2. Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п'єси.
На Різдво з вертепом до панів ходила [бурса] (Я. Щоголів);
Мотрi нагадувалися гарнi вечерi в Бахмачi, нагадався Святий вечiр, колядники, вертеп (Б. Лепкий);
Вертеп як явище театрального мистецтва та літературної практики постав в Україні в добу бароко (з наук. літ.);
Вертеп зберігся переважно на західноукраїнських землях у вигляді різдвяних вистав на релігійну тематику (з навч. літ.).
3. перен. Притулок або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін.; притон.
Господарі .. пускались у трахомний відсвіт ресторацій і вертепів, де проживали останні банкноти і наживали розтління духу та немощі тіла (М. Стельмах);
Підтримував [Марчелло] зв'язки з спекулянтами, міняйлами з П'яцца Колонна, місяцями пропадав у підозрілих вертепах (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)