верхогони
ВЕРХОГО́НИ, ів, мн.
Змагання верхи на конях або верблюдах.
Хоч раз на рік, а вже конечне скличе Сусідів він і родичів своїх На верхогони (М. Рильський);
Завжди, бувало, разом їздять [лицарі] на всі турніри, верхогони та інші змагання лицарські (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо);
Українська верхова, французький сель, угорська напівкровка... Не коні – вихор! Деякі з них постійно займають призові місця на верхогонах України (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)