верхогони
ВЕРХОГО́НИ, ів, мн., рідко. Змагання на верхових конях.
Хоч раз на рік, а вже конечне скличе Сусідів він і родичів своїх На верхогони (Рильський, Марина, 1944, 9);
Завжди, бувало, разом їздять [лицарі] на всі турніри, верхогони та інші змагання лицарські (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 288).
Словник української мови (СУМ-11)