веселковий
ВЕСЕ́ЛКО́ВИЙ, а, е.
1. Подібний до кольорів веселки; різнобарвний.
Ранок стояв сонячний, мерехтливий, запишаний перлами і веселковими барвами (І. Багряний);
Підхоплений струменем повітря, він [малюнок] спочатку злетів високо вгору, .. мигнувши під сонцем веселковими кольорами фарб (В. Козаченко);
Він напружує зір, сподіваючись на високому правому березі Сули побачити фортецю.., але сліпуче сонце .. та іскристий сніг нагонять на очі сльозу, і все попереду мерехтить, грає веселковими барвами (В. Малик).
2. перен. Приємний, радісний, який обіцяє щось гарне, добре.
– Хто ж може про себе сказати, що справді був щасливий у житті? І в чому вона, ця веселкова омана-щастя?.. (Н. Королева);
Що в твоїм імені є чарівниче – Трунок, чи хміль, чи веселкова зваба? (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)