веселковий
ВЕСЕ́ЛКОВИЙ, а, е.
1. Подібний до кольорів веселки; різнобарвний.
Підхоплений струменем повітря, він [малюнок] спочатку злетів високо вгору,.. мигнувши під сонцем веселковими кольорами фарб (Коз., Сальвія, 1959, 221);
Говорять, мріючи, про те,.. як квітуватимуть поля веселковим вінком, як уквітчається земля, оновлена трудом (Гонч., Вибр., 1959, 340).
2. перен. Приємний, радісний, який обіцяє щось гарне, добре.
Що в твоїм імені є чарівниче — Трунок чи хміль, чи веселкова зваба? (Мал., Звенигора, 1959, 159).
Словник української мови (СУМ-11)