веснянкуватий

ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ, а, е.

Укритий веснянками; з веснянками.

Моя сусідка, веснянкувата дівчина з червоненьким носиком, .. довбала нігтем свіжопофарбований стіл (М. Чабанівський);

Загоріле від сонця, веснянкувате обличчя Данька було зажурене (І. Цюпа);

Крок за кроком посувався [Козаков] вгору, хапаючись за колючі кущі шкарубкими, веснянкуватими руками (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. веснянкуватий — веснянкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. веснянкуватий — -а, -е. Укритий веснянками. || Який має веснянки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веснянкуватий — Ластовинний  Словник чужослів Павло Штепа
4. веснянкуватий — див. плямистий; рябий  Словник синонімів Вусика
5. веснянкуватий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець..  Словник синонімів української мови
6. веснянкуватий — Веснянкува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. веснянкуватий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий веснянками. Загоріле від сонця, веснянкувате обличчя Данька було зажурене (Цюпа, Три явори, 1958, 28); Крок за кроком [Козаков] посувався вгору, хапаючись за колючі кущі шкарубкими, веснянкуватими руками (Гончар, III...  Словник української мови в 11 томах
8. веснянкуватий — Веснянкуватий, -а, -е Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71.  Словник української мови Грінченка