вестверк

ВЕ́СТВЕРК, а, ч., архт.

Масивна західна частина храму-базиліки, поставлена впоперек до нав, що складається з двох або трьох веж і капели на хорах.

Вестверк був характерний для дороманської та ранньороманської архітектури (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. вестверк — -у, ч. У каролінгських та романських церквах – поперечна будівля у західній частині будинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вестверк — В дороманській або ранньороманській архітектурі масивна зх. частина храму-базиліки, поставлена впоперек до нав, з 2 або 3 вежами.  Універсальний словник-енциклопедія
3. вестверк — (нім. — західна будівля) Поперечна прибудова з двома-трьома наметовими баштами до західного боку християнського собору, яка відкривалася в неф галереями і капелами, призначеними для придворного церемоніалу.  Архітектура і монументальне мистецтво