вестверк
ВЕ́СТВЕРК, а, ч., архт.
Масивна західна частина храму-базиліки, поставлена впоперек до нав, що складається з двох або трьох веж і капели на хорах.
Вестверк був характерний для дороманської та ранньороманської архітектури (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вестверк — -у, ч. У каролінгських та романських церквах – поперечна будівля у західній частині будинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вестверк — В дороманській або ранньороманській архітектурі масивна зх. частина храму-базиліки, поставлена впоперек до нав, з 2 або 3 вежами. Універсальний словник-енциклопедія
- вестверк — (нім. — західна будівля) Поперечна прибудова з двома-трьома наметовими баштами до західного боку християнського собору, яка відкривалася в неф галереями і капелами, призначеними для придворного церемоніалу. Архітектура і монументальне мистецтво