вестверк

ве́стверк

-у, ч.

У каролінгських та романських церквах – поперечна будівля у західній частині будинка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вестверк — ВЕ́СТВЕРК, а, ч., архт. Масивна західна частина храму-базиліки, поставлена впоперек до нав, що складається з двох або трьох веж і капели на хорах. Вестверк був характерний для дороманської та ранньороманської архітектури (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. вестверк — В дороманській або ранньороманській архітектурі масивна зх. частина храму-базиліки, поставлена впоперек до нав, з 2 або 3 вежами. Універсальний словник-енциклопедія
  3. вестверк — (нім. — західна будівля) Поперечна прибудова з двома-трьома наметовими баштами до західного боку християнського собору, яка відкривалася в неф галереями і капелами, призначеними для придворного церемоніалу. Архітектура і монументальне мистецтво