вестверк
(нім. — західна будівля)
Поперечна прибудова з двома-трьома наметовими баштами до західного боку християнського собору, яка відкривалася в неф галереями і капелами, призначеними для придворного церемоніалу. В. переважно застосовувалися у храмах в часи Каролінгів і добу німецької романіки та став своєрідним відображенням напруженої боротьби германських імператорів з римськими Папами, феодалів з єпископами за верховенство. Якщо трансепт у східній частині собору демонстрував владу духовних осіб, то В. — імператорську, світську.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вестверк — -у, ч. У каролінгських та романських церквах – поперечна будівля у західній частині будинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вестверк — ВЕ́СТВЕРК, а, ч., архт. Масивна західна частина храму-базиліки, поставлена впоперек до нав, що складається з двох або трьох веж і капели на хорах. Вестверк був характерний для дороманської та ранньороманської архітектури (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- вестверк — В дороманській або ранньороманській архітектурі масивна зх. частина храму-базиліки, поставлена впоперек до нав, з 2 або 3 вежами. Універсальний словник-енциклопедія