1. Словник української мови у 20 томах

весталка

ВЕСТА́ЛКА, и, ж.

Жриця давньоримської богині Вести.

Я тільки безборонно бачу в вікна на вулицях весь ідолянський [ідольський] культ: веселі сатурналії, .. похід весталок (Леся Українка);

Весталки зобов'язані були підтримувати вогонь у храмі богині, здійснювати жертвоприношення і т. ін. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. весталка — веста́лка іменник жіночого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. весталка — -и, ж. Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості та зобов'язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. весталка — Жриця Словник чужослів Павло Штепа
  4. весталка — Веста́лка, -та́лки, -та́лці; -та́лки, -та́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. весталка — ВЕСТА́ЛКА, и, ж. Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості і зобов’язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині. Я тільки безборонно бачу в вікна.. Словник української мови в 11 томах