весталка
ВЕСТА́ЛКА, и, ж. Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості і зобов’язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині.
Я тільки безборонно бачу в вікна..: веселі сатурналії, поважні теорії жерців, похід весталок (Л. Укр., III, 1952, 281).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- весталка — веста́лка іменник жіночого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- весталка — -и, ж. Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості та зобов'язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- весталка — Жриця Словник чужослів Павло Штепа
- весталка — ВЕСТА́ЛКА, и, ж. Жриця давньоримської богині Вести. Я тільки безборонно бачу в вікна на вулицях весь ідолянський [ідольський] культ: веселі сатурналії, .. Словник української мови у 20 томах
- весталка — Веста́лка, -та́лки, -та́лці; -та́лки, -та́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)