вестибулярний
ВЕСТИБУЛЯ́РНИЙ, а, е.
Який є частиною внутрішнього вуха і реагує на зміну положення голови й тіла в просторі та напрямок руху тіла (про орган хребетних тварин і людини).
Вестибулярна система дозріває в період внутрішньоутробного розвитку (з наук. літ.);
При подразненні вестибулярного аналізатора порушується динаміка процесів у корі головного мозку, знижується точність рухів, утрачається рівновага, погіршується працездатність (з наук. літ.);
Розроблено й апробовано методику експрес-оцінки статодинамічної стійкості, котра придатна для використання безпосередньо за умов спортивного залу як валідний та інформативний тест визначення вестибулярного статусу спортсменів-борців (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)