вестибюль
ВЕСТИБЮ́ЛЬ, я, ч.
Велике переднє прохідне приміщення в громадських, рідше житлових, спорудах, станціях метро і т. ін.
Я увійшов у вестибюль палацу, – високі стрільчасті вікна підіймалися з обох боків, оленячі, лосячі роги, кабанячі голови прикрашали стіни (Л. Старицька-Черняхівська);
У вестибюлі вокзалу було порожньо (Л. Дмитерко);
Широкі, довгі коридори і вестибюлі були застелені килимами та килимовими доріжками (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)