вечерня

ВЕЧЕ́РНЯ, і, ж.

Те саме, що вечі́рня.

В церкві правили вечерню (І. Нечуй-Левицький);

З .. дзвіниці на вечерню вдарив дзвін (І. Франко);

Після вечерні знов позбирались усі у козацьке подвір'я (П. Куліш);

Повернувшись на княжий двір, Ярослав звелів одслужити в двірській церкві вечерню (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. вечерня — вече́рня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вечерня — див. вечірня  Словник церковно-обрядової термінології
3. вечерня — -і, ж. Відправлювана у другій половині дня церковна служба у християн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вечерня — ВЕЧЕ́РНЯ, і, ж. Відправлювана у другій половині дня церковна служба у християн. В церкві правили вечерню (Н.-Лев., II, 1956, 342); З святоюрської дзвіниці на вечерню вдарив дзвін (Фр., XI, 1952, 216).  Словник української мови в 11 томах