вечорина

ВЕЧОРИ́НА, и, ж., діал.

1. Вечір (у 1 знач.).

А я молод, діжду вечорини, Гей, піду гулять до дівчини (з народної пісні);

Від світань до вечорини Із серпом в гарячі дні. Несміливий плач дитини Ледве чути на стерні (А. Малишко).

2. Вечеря (у 2 знач.).

Да спасибі, сину, за сю вечорину (Сл. Гр.);

Прибираючи стіл після вечорини, я знайшла на скатертині папір із загадковим рядком. – Хтось, певно, для тебе віршує, – сказала Христині (із журн.).

3. заст. Дівич-вечір; вечорниці (див. вечорни́ці).

Як тоді співала вечорина: “Коли б ти за мною, Як я за тобою...” (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. вечорина — -и, ж., діал. 1》 Вечір (у 1 знач.). 2》 Вечеря (у 2 знач.). 3》 заст. Дівич-вечір; вечорниці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вечорина — ВЕЧОРИ́НА, и, ж., діал. 1. Вечір (у 1 знач.). А я молод, діжду вечорини, Гей, піду гулять до дівчини (Нар. лірика, 1956, 228); Від світань до вечорини Із серпом в гарячі дні. Несміливий плач дитини Ледве чути на стерні (Мал., Серце.., 1959, 129).  Словник української мови в 11 томах