вечеряти

ВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, недок.

Їсти ввечері.

Кличе мати вечеряти, А донька не чує (Т. Шевченко);

Вечеряли гуртом – і дідусева каша Була смачніша нам присмачок дорогих... (Л. Глібов);

Вечеряли весело, дружно, ніби мали на тарілці не ковбасу, а хтозна які рідкісні страви (В. Собко);

Перед екзаменом потрібно .. дати відпочити мізкам, нервам. Розвіятися. Те, що потрібно, спливе на екзамені. А зараз вечеряти й – на вулицю (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. вечеряти — вече́ряти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вечеряти — -яю, -яєш, недок., неперех. і рідко перех. Їсти ввечері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вечеряти — див. їсти  Словник синонімів Вусика
4. вечеряти — Вече́ряти, -ряю, -ряєш, -ряє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вечеряти — ВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, недок., неперех. і рідко перех. Їсти ввечері. Кличе мати вечеряти, А донька не чує (Шевч., І, 1951, 28); Вечеряли весело, дружно, ніби мали на тарілці не ковбасу, а хтозна які рідкісні страви (Собко, Стадіон, 1954, 123).  Словник української мови в 11 томах
6. вечеряти — Вече́ряти, -ряю, -єш гл. Ужинать. Трейчі на день попас маю: а снідаю й обідаю, полудную й вечеряю. н. п.  Словник української мови Грінченка