вечеряти

ВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, недок.

Їсти ввечері.

Кличе мати вечеряти, А донька не чує (Т. Шевченко);

Вечеряли гуртом – і дідусева каша Була смачніша нам присмачок дорогих... (Л. Глібов);

Вечеряли весело, дружно, ніби мали на тарілці не ковбасу, а хтозна які рідкісні страви (В. Собко);

Перед екзаменом потрібно .. дати відпочити мізкам, нервам. Розвіятися. Те, що потрібно, спливе на екзамені. А зараз вечеряти й – на вулицю (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечеряти — вече́ряти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вечеряти — -яю, -яєш, недок., неперех. і рідко перех. Їсти ввечері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечеряти — див. їсти Словник синонімів Вусика
  4. вечеряти — Вече́ряти, -ряю, -ряєш, -ряє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вечеряти — ВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, недок., неперех. і рідко перех. Їсти ввечері. Кличе мати вечеряти, А донька не чує (Шевч., І, 1951, 28); Вечеряли весело, дружно, ніби мали на тарілці не ковбасу, а хтозна які рідкісні страви (Собко, Стадіон, 1954, 123). Словник української мови в 11 томах
  6. вечеряти — Вече́ряти, -ряю, -єш гл. Ужинать. Трейчі на день попас маю: а снідаю й обідаю, полудную й вечеряю. н. п. Словник української мови Грінченка