вечеряти
ВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, недок.
Їсти ввечері.
Кличе мати вечеряти, А донька не чує (Т. Шевченко);
Вечеряли гуртом – і дідусева каша Була смачніша нам присмачок дорогих... (Л. Глібов);
Вечеряли весело, дружно, ніби мали на тарілці не ковбасу, а хтозна які рідкісні страви (В. Собко);
Перед екзаменом потрібно .. дати відпочити мізкам, нервам. Розвіятися. Те, що потрібно, спливе на екзамені. А зараз вечеряти й – на вулицю (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вечеряти — вече́ряти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вечеряти — -яю, -яєш, недок., неперех. і рідко перех. Їсти ввечері. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вечеряти — див. їсти Словник синонімів Вусика
- вечеряти — Вече́ряти, -ряю, -ряєш, -ряє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вечеряти — ВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, недок., неперех. і рідко перех. Їсти ввечері. Кличе мати вечеряти, А донька не чує (Шевч., І, 1951, 28); Вечеряли весело, дружно, ніби мали на тарілці не ковбасу, а хтозна які рідкісні страви (Собко, Стадіон, 1954, 123). Словник української мови в 11 томах
- вечеряти — Вече́ряти, -ряю, -єш гл. Ужинать. Трейчі на день попас маю: а снідаю й обідаю, полудную й вечеряю. н. п. Словник української мови Грінченка