вечірка
ВЕЧІ́РКА, и, ж.
Вечірнє зібрання, гулянка із частуванням у вузькому колі.
Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів (І. Нечуй-Левицький);
Почали сходитися гості, яких запросили брати на товариську вечірку (І. Франко);
– Хіба тебе не вразило, приміром, що Марійка на сімейну вечірку запросила свого класного керівника? (О. Донченко);
При заткнутих у пісок смолоскипах, обліплених метеликами й мушками, на невеличкому горбку .. лунав безжурний сміх і спів. Вечірка удалась. Це було свято молодості й радості життя (Н. Королева);
Корпоративна вечірка.
Словник української мови (СУМ-20)