вештатися
ВЕ́ШТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
Ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь.
Перебендя старий, сліпий, – Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає (Т. Шевченко);
Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (А. Головко);
Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)