взірцевий
ВЗІРЦЕ́ВИЙ (рідко УЗІРЦЕ́ВИЙ), а, е.
Який може бути зразком для інших; дуже гарний; гідний наслідування.
[Префект:] Друже, ти й так уже великого досяг: взірцевий маєш хор панегіристів, такий і в Римі не щодня почуєш (Леся Українка);
Він ставився до Талочки турботливо й уважно. Ну, зовсім взірцевий чоловік (Д. Бузько);
Другого дня дядя Ваня застав своє робоче місце у взірцевому стані й міг лише здогадуватись, хто йому допоміг (Ю. Яновський);
Фахівці, які приїхали до Черкас, стверджують, що Ювілейний парк колись був узірцевим, утім тепер через недогляд перетворився на лісосмугу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)