взірцевий —
взірце́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
взірцевий —
Зразковий, кн. еталонний, сил. показовий; (товар) відмінний, першокласний, г. люксусовий, обр. перша кляса. ВЗ... крім наведених тут слів, див. УЗ...
Словник синонімів Караванського
взірцевий —
-а, -е. 1》 Прикм. до взірець 1), 2). 2》 Який може бути зразком для інших; дуже гарний; відмінний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
взірцевий —
ВЗІРЦЕ́ВИЙ (рідко УЗІРЦЕ́ВИЙ), а, е. Який може бути зразком для інших; дуже гарний; гідний наслідування. [Префект:] Друже, ти й так уже великого досяг: взірцевий маєш хор панегіристів, такий і в Римі не щодня почуєш (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
взірцевий —
див. досконалий
Словник синонімів Вусика
взірцевий —
ЗРАЗКО́ВИЙ (про кого-, що-небудь — який може бути прикладом для інших), ВЗІРЦЕ́ВИЙ, ПОКАЗО́ВИЙ (про що-небудь); ТИПО́ВИЙ (який є зразком, стандартом для створення однорідних явищ, фактів і т. ін.).
Словник синонімів української мови
взірцевий —
Взірце́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
взірцевий —
ВЗІРЦЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до взіре́ць 1, 2. 2. Який може бути зразком для інших; дуже гарний; відмінний. [Префект:] Друже, ти й так уже великого досяг: взірцевий маєш хор панегіристів, такий і в Римі не щодня почуєш (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах