вибавлятися
ВИБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́БАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́бавляться; док., рідко.
1. Позбуватися кого-, чого-небудь неприємного.
Обидві мої знайомі .. дістали напади гострої істерії і не хутко від неї вибавились (Леся Українка).
2. Виводитися, зникати.
Пізньої осені на подвір'ї бур'ян вибавився сам (з газ.).
3. тільки недок. Пас. до вибавля́ти.
Від серйозної хвороби серця хлопчик вибавлявся найкращими лікарями (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)