вибавлятися
ВИБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́БАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́бавляться; док.
1. Позбуватися кого-, чого-небудь неприємного.
Дістали [знайомі] напади гострої істерії і не хутко від неї вибавились (Л. Укр., V, 1956, 395).
2. Виводитися, зникати.
3. тільки недок. Пас. до вибавля́ти.
Словник української мови (СУМ-11)