вибачений
ВИ́БАЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́бачити.
Промовляйте до серця Єрусалиму і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
// ви́бачено, безос. пред.
– Так не можу, як стою, явитися перед моїм любим паном і добродієм, мушу пристойно одягтись... – Тобі буде все вибачено, не в одежі діло... (А. Чайковський).
Словник української мови (СУМ-20)