вибачити

ВИ́БАЧИТИ див. вибача́ти.

Значення в інших словниках

1. вибачити — ви́бачити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вибачити — див. вибачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибачити — ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти.  Словник синонімів української мови
4. вибачити — Ви́бачити, -бачу, -чиш, -чать; ви́бач, ви́бачмо, ви́бачте кому що, на чому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вибачити — ВИ́БАЧИТИ див. вибача́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. вибачити — Ви́бачити см. вибачати.  Словник української мови Грінченка