вибачити

ВИ́БАЧИТИ див. вибача́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибачити — ви́бачити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибачити — див. вибачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибачити — ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти. Словник синонімів української мови
  4. вибачити — Ви́бачити, -бачу, -чиш, -чать; ви́бач, ви́бачмо, ви́бачте кому що, на чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вибачити — ВИ́БАЧИТИ див. вибача́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. вибачити — Ви́бачити см. вибачати. Словник української мови Грінченка